Наверх
Войти на
сайт
Регистрация на
сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google
Каждый день в нашей службе регистрируются новые пользователи, и поэтому, ваша страница постепенно опускается все ниже и ниже в результатах поиска, уступая место новичкам.регистрация через Google
Повысить популярность вашей страницы и поднять ее посещаемость вы можете с помощью удобной функции — «Поднять страницу наверх». Достаточно воспользоваться этой функцией — и вы снова на первых местах.
Юля, 33 - 12 октября 2008 02:15
Все
А щоки знову точить дощ.
Можливо б він зігрів твої долоні,
Лишився на хвилинку хоч.
Для чого поринати у минуле?
Життя іде і ти мандруєш з ним.
Кохання ваше вже давно забули
І не повернешся ти шляхом цим
З стражданням погляд у віконце
Ти посилаєш небу і дощу.
Де зараз пропадає твоє сонце?
Ти б зараз крикнула: «Я все прощу»
Чекаєш звістки до безумства
І сотні знов не спиш ночей
Лиш дотик із забутого дитинства
Запалить вогник у твоїх очей.
Тремтиш, до неба простягаєш руки,
І просиш відпустити тут і вже,
Але воно не чує твої муки,
А біль все більше розгорає і пече.
Навіщо так карати чисту душу?
Тож зла вона нікому не несе.
Для чого у зимову стужу
Примушувати жити ще?
Мовчання, нащо злити долю
Хай милосердною залишиться вона
І скільки б ще не довелось терпіти болю
Вже не так довго ти страждатимеш сама[/I][/COLOR]
Добавить комментарий
Комментарии: 0
