Наверх
Войти на
сайт
Регистрация на
сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google
Каждый день в нашей службе регистрируются новые пользователи, и поэтому, ваша страница постепенно опускается все ниже и ниже в результатах поиска, уступая место новичкам.регистрация через Google
Повысить популярность вашей страницы и поднять ее посещаемость вы можете с помощью удобной функции — «Поднять страницу наверх». Достаточно воспользоваться этой функцией — и вы снова на первых местах.
Панаёт, 61 - 20 февраля 2009 12:38
Отредактировано:10.03.09 12:29
Як тліло вже за вікнами світання?!
Як перши квіти з сонцем на весні,
Я перше, ніжне і святе кохання!
Навіщо ти прийшла у сні в той час,
Коли на небі гасли вже всі зірки
І тільки промінь однієї не погас,
Жаданний, як життя солодко-гірке?!
Прокинутись від сну примусив він,
Але представ яскравішим від сну,
Неначе першого вина бокала дзвін
Він кольорами нагадав мені весну.
Він сколихнув в моєму серці хвилі,
Затьмарив блиск собою усіх зірок!
У несподіваному сяйвом божевіллі
Назавжди виніс промінь мені вирок...
Нехай горить його вогонь на небосхилі,
Мов загадкова вічно моя мрія,
Що не дає заснути в серці хвилі!
[COLOR=red][SIZE=+1]Навищо[/SIZE][/COLOR]
ти прийшла у сні,
[COLOR=red][SIZE=+1]Мария?!...[/SIZE] [/COLOR]
Добавить комментарий
Комментарии: 0
